Як вибрати та використовувати термоусадку?

Ці яскраві різнокольорові термоусаджувальні трубки, які можна часто побачити у спеціалізованих магазинах у відділах із проводами найчастіше використовуються для надійного ізолювання струмоведучу частину проводу. Наприклад, це можна зустріти під час процесу монтажу та заведення проводів у розподільчий щит, або коробку з автоматами, коли ізоляцію з дротів знімають до потрібної довжини й після цього ізолюють трубкою з полівінілхлориду.

Колір термоусаджувальних трубок підбирається теж недарма: кожен має своє призначення. Такі трубки набагато краще ізолюють, ніж звичайна ізоляційна стрічка, адже вона не розмотається і не відклеїться в процесі експлуатації.

Колір також впливає для розпізнання фаз. Так, трифазний провід позначається такими кольорами та відтінками як червоний, зелений та жовтий. Жовто-зеленим маркують провід заземлення, плюсовий провід також позначають червоним кольором, а мінусовий – чорним.

Що саме ізолюють такою трубкою? В основному йдеться про з'єднання кабелів, проводів, електричні контакти. Вартість термозбіжної трубки невисока, тому виконувати роботи з нею можуть дозволити собі практично всі.

Принцип дії такого допоміжного елемента полягає у можливості трубки зменшуватися в діаметрі під впливом нагрівання. Тобто при температурі 120 градусів за Цельсієм. Так трубка дозволяє надійно та міцно обхопити предмет, жилу, провід, захищаючи таким чином її від механічних пошкоджень та від ураження струмом.

Також перевагою термоусаджувальної трубки є те, що не потрібно надягати її на всю довжину провідника досить на кінець або невеликий відрізок. На кабелі, електричному контакті та іншому провіднику така ізоляційна заглушка сидітиме щільно та надійно, в середньому не менше двадцяти років. На неї не впливатимуть різкі перепади температур, ні інші зовнішні чинники, а користуватися нею просто, інтуїтивно зрозуміло, коштує вона дешево.

Інструменти для роботи з термоусадкою

Перед тим, як розпочати пояснення, яким інструментом виконуються роботи для ізоляції провідників, варто розповісти про те, які основні властивості та характеристики мають термотрубки.

Трубка має наступні експлуатаційні показники:

1. Коефіцієнт стиснення (усадки);
2. Наявність або відсутність клейового шару;
3. Стійкість до агресивних факторів довкілля;
4. Матеріал виготовлення;
5. Колір однотонний або двоколірний.

Під коефіцієнтом усадки мається на увазі те, наскільки може стиснутись термоусадка. У середньому значення можуть коливатися від двох до шести разів. Стійкість до негативних факторів – це спеціалізовані усадки, які можуть бути термостійкими, а також витримувати агресивні середовища, наприклад, хімічні речовини, олії, бензини, розчинники, пряме сонячне проміння тощо.

За матеріалом всі трубки виготовлені з полімерів, проте його різновиди можуть суттєво відрізнятися один від одної. Так, наприклад, можуть виготовлятися і реалізовуватися трубки з полівінілхлориду, поліолефіну, фторполімерів або еластомерів, кожен з яких відрізняється своїми властивостями.

З інструментів можна застосовувати будь-який, який дає ефект нагрівання в межах 120 градусів за Цельсієм. У критичних ситуаціях, коли під рукою немає нічого більш придатного, а обсяг роботи вкрай малий, можна скористатися і звичайними сірниками або запальничкою. Якщо діаметр досить невеликий. Однак акуратне і рівномірне нагрівання забезпечити не вийде, тому ізоляція може бути нещільною. Через це, а також використання відкритого вогню краще не використовувати.

Також не найкращий варіант для термоусадки це звичайний фен для сушіння волосся. Він не надто ефективно нагріває трубку, а тому також забезпечити надійний контакт не зможе. Логіка тут проста: фен, навіть у зоні, де сама насадка, видає та нагрівається в середньому до 70 градусів за Цельсієм, а необхідно як мінімум 90 градусів. А багато трубок зовсім стискаються тільки при 140 і навіть 260 градусах! Словом, варто зупинитися на професійних інструментах, а не використовувати неперевірені та ненадійні підручні засоби.

Цей інструмент, наприклад:

1. Газовий бутановий або пропановий пальник;
2. Будівельний фен із високими температурами нагріву;
3. Газовий паяльник;
4. Термофен у паяльній установці;
5. Інфрачервоні пальники.

Найкращим інструментом вважається будівельний фен і термофен, оскільки в них відмінно регулюється подача певної температури, є маса спеціалізованих насадок, які підійдуть для різних діаметрів усадок.

Якщо стінки усадки товсті, а діаметр великий, то краще скористатися пальниками яких є безліч. Варто знати температуру усадки певної трубки, щоб виставити інтенсивність полум'я. Якщо пальник видає жовто-оранжеве полум'я – це відносно невисокі температури. А ось синє полум'я характерне для високих температур.

Правила монтажу трубки

Оскільки трубка встановлюється навіть швидше, ніж заклеїти дане з'єднання ізоляційною стрічкою, то й правила її монтажу досить прості. Головне - вибрати термоусадку більшого, ніж провідник діаметра хоча б десь на кілька міліметрів, щоб можна легко проштовхнути провід. Якщо у вас термоусадка з великим коефіцієнтом стиснення, то можна взяти й набагато більшого діаметра ніж провід.

Ножицями, кусачками, макетним ножем потрібно відрізати достатню довжину трубки, простеживши, щоб кінці залишилися рівними, без задирок. Якщо залишиться нерівний край, можливі розриви ізоляції в майбутньому.

Трубку необхідно надіти на ділянку, яку потрібно заізолювати, після чого її можна нагрівати. Можна це робити двома способами - від центру шматка з обох боків, або від краю до іншого. Обов'язково потрібно знати, якою є температура усадки трубки, щоб виставити на інструменті (пальнику, фені) потрібну температуру. Підвищення не призведе до швидшого результату, проте може зробити витончення, обвуглювання, розрив полімеру, утворення бульбашок повітря, негерметичного з'єднання. Тому немає сенсу поспішати та перегрівати термоусадку.

Висновки

Термозбіжні трубки найчастіше застосовують, щоб надійно заізолювати струмопровідну частину дроту. Такі трубки набагато краще ізолюють, ніж звичайна ізоляційна стрічка, адже вона не розмотається і не відклеїться в процесі експлуатації.

Всі трубки виготовлені з полімерів, проте їх різновиди можуть суттєво відрізнятися один від одної. Так, наприклад, можуть виготовлятися і реалізовуватися трубки з полівінілхлориду, поліолефіну, фторполімерів або еластомерів, кожен з яких відрізняється своїми властивостями.

Принцип дії такого допоміжного елемента полягає у можливості трубки зменшуватися під впливом нагрівання, тобто, при близько 120 градусів за Цельсієм. Так трубка дозволяє надійно та міцно обхопити предмет, жилу, провід, захищаючи таким чином її від механічних пошкоджень та ураження струмом.

Не варто користуватися при встановленні термозбіжної трубки сірниками, запальничками та побутовим феном для сушіння волосся – це не професійні інструменти, які не дадуть потрібної щільності контакту.

Кращим інструментом для встановлення термоусадки вважається будівельний фен і термофен, оскільки в них відмінно регулюється подача певної температури, є багато спеціалізованих насадок, які підійдуть для різних усадок.

Головне - вибрати термоусадку більшого, ніж провідник діаметра хоча б десь на кілька міліметрів, щоб вона легко налазила на провід. Якщо стінки усадки товсті, а діаметр великий, то краще скористатися пальниками, їх є безліч.

До переваг термозбіжної трубки варто віднести також те, що не потрібно надягати її на всю довжину провідника досить на кінець або невеликий відрізок. На кабелі, електричному контакті та іншому провіднику така ізоляційна заглушка сидітиме щільно та надійно, в середньому не менше двадцяти років. На неї не впливатимуть різкі перепади температур, ні інші зовнішні чинники, а користуватися нею просто, інтуїтивно зрозуміло, коштує вона дешево.