СРСР

Електронні компоненти СРСР

Електронні компоненти СРСР у 20 столітті на території Радянського Союзу були складовою будь-яких електронних схем.

На сьогодні у всьому світі електронні компоненти застосовуються практично у всіх радіоелектронних приладах, в телевізорах, мультиметрах, телефонах, різних гаджетах, в побутовій техніці, але це вже не ті радіодеталі, які вироблялися і застосовувалися в приладах при Радянському Союзі. Завдяки нанотехнологій, «нутрощі» всіх сучасних приладів складаються в основному з інтегральних мікросхем, що містять діоди, конденсатори, резистори та інші РЕК, в яких, на відміну від радянських радіодеталей, практично не присутні рідкісні, рідкісноземельні та дорогоцінні метали.

Саме радянські електронні прилади були практично напхані деталями, виготовленими або які мали покриття з дорогоцінних і рідкісних металів. Радянські приладобудівники намагалися зробити техніку, що називається на століття, може й громіздку, але якісну, тому і використовували такі дорогі метали, як золото, паладій, іридій, платину, тантал. Чим прилади старше, тим більше в них знаходиться різних дорогоцінних металів.

Особливо цінною в цьому відношенні є військова техніка часів СРСР, адже саме при виготовленні різних обчислювально-вимірювальних приладів для потреб військової промисловості застосовувалися найдорожчі деталі, з високим вмістом паладію, золота, платини. Наприклад, в радянські конденсатори входило золото найвищої проби.

Також радіодеталі з високим вмістом дорогоцінних і рідкісних металів, застосовувалися у виробництві телевізорів, радіоприймачів, магнітол, ЕОМ, а також в перших радянських комп'ютерах і деяких інших електроприладах.

Якщо порівнювати радянські радіодеталі з їх сучасними аналогами, то необхідно сказати, що нинішні побутові та електронні прилади містять мінімальну кількість рідкісних і дорогоцінних металів, а в деяких з приладів таких елементів взагалі немає.